Зміни неминучі! Європа заборонила одноразовий пластик. Нічого, що не розкладається сотні років і губить природу, у побуті наших сусідів не залишиться. Прекрасний приклад для наслідування нами! Зрештою, нічого складного чи надзвичайного тут нема. Сотні українських екоактивістів багато років добровільно не використовують пластикові мішечки. Хоч це і крапля у морі, але з краплини починаються моря! Впевнений, що невдовзі цей рух максимально пошириться українськими просторами. А новий український парламент нарешті зрозуміє, що політичні пристрасті минають, а рідну землю треба шанувати завжди. Чекаю на нову еру екологічної політики в Україні і не лиш чекаю, але й роблю все для цього необхідне.

 Володимиру Зеленському належить йти далі європейським шляхом України та вести за собою націю. Не усім його попередникам цей шлях вдався. Найважче було п'ятому Президенту. Петро Порошенко заслуговує на добрі і теплі слова за чоловічий характер і людську мужність, яку проявив під ударами Москви. Але життя триває, і нас чекають нові виклики уже з новим Президентом. Передвиборча каструля, в якій досі киплять образи та ненависть різних політичних таборів, має остигнути. Прошу всіх, хто мене читає: досить знищувати і взаємно поборювати один одного. Давайте нищити ворогів! У України їх багато, і вони лиш і чекають нашого розбрату і нової Руїни. Не попадемося на цю москальську пастку! Країна житиме далі з новим Президентом і лиш від нього залежить, якими словами українці зустрічатимуть закінчення його 5-річної каденції. Але від нас усіх залежить наскільки успішним для України стане цей період. Президенти змінюються, Україна вічна!

Сьогодні День пам'яті жертв політичних репресій. У цій пам'яті відповіді на всі питання українського сьогодення. Чому треба опиратися Москві? Тому що інакше вона знищить все українське. Завжди так робила. Чому такий прикрий рівень розвитку нашої країни? Тому що систематично знищувалися всі, хто проявляв найменші ознаки успішності. Чому українці слабкі, роз'єднані, невпевнені? Тому що московський загарбник робив усе, щоби ми такими були. Вбивав нас мільйонами. Тому треба це вчити у школах, вивчати всі можливі історичні джерела, робити правильні висновки. Стали вільними і незалежними, ставаймо сильними та гордими. Як у 2014 році. І тоді це більше ніколи не повториться.

З трибуни Верховної Ради заявив про необхідність якнайскоршого схвалення законопроектів 8613 і 8614. Всі процедурні моменти виконані, всі необхідні кроки зроблено. Лишається зробити вирішальний крок. Не відступлюся і продовжу боротися за справедливість відносно пенсіонерів правоохоронних та силових структур. Сьогодні черговий і неостанній крок. Мети буде досягнуто!

Завжди любив вислів Єжи Лєца: "Я думав, що опустився на саме дно. І тут знизу постукали". 
І ось сьогодні новина - на дні Маріанської западини (це, на хвилиночку, понад 11 км глибини) знайшли побутовий пластик та обгортки від цукерок. Людство у своєму свинстві справді сягнуло дна і, здається, знизу вже стукають. А нижче дна - лише пекло. Не хочеться нікого лякати, але схоже, що ми все ближче до прірви. Повільно, але невпинно клімат змінюється і ми вже самі це бачимо. Торнадо, небачені раніше в Україні, повені, що заливають пів-Європи, грози, про які ми раніше лиш чули... Відбувається щось недобре, а ми лиш дивуємося: "Ну звідки то все береться". А відповідь на поверхні - від тотальної загаженості природи скрізь, де ми можемо дістати. Завалені сміттям лісопосадки, залиті отрутою малі річки, винищені ліси, промисловість з технологіями позаминулого століття, тотальна відсутність сміттєпереробних заводів. Тому, коли ми гордо заявляємо, що прямуємо до Європи, нам не погано було б озирнутися навколо і жахнутися від того, що ми наробили з рідною землею. І не треба самозаспокоюватися, мовляв, дивіться на Азію і Африку, там ще гірше. Ми живемо тут і зараз. Тому треба мінятися. Якщо хочемо жити, нам не природу треба рятувати, а себе і своїх дітей. Матінка-земля у своїй історії переживала мільйони біологічних видів. І з легкістю переживе втрату ще одного, нерозумного. Шанс виправитися є. І Україна має тут неймовірні резерви. 
Екологічна правосвідомість та екологічне законодавство мають стати основними пріоритетами державної політики. А кожному українцю почати хоча б з того, щоби не смітити на природі. Ніколи. Та іншим не дозволяти. Разом ми перетворимо нашу країну в те, чим вона завжди була - квітучий сад. Лишається почати...

Понеділок, 13 травня 2019 19:13

Погоджувальна рада 13,05,2019

І знову про зміни до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", спрямовані на забезпечення перерахунку та виплати підвищених пенсій цій особливій категорії населення. Законопроекти №8613, 8614 подані мною та 27-ма колегами, отримали схвалення та підтримку керівництва силових органів, багатотисячної ветеранської спільноти, експертів. 
Нагадаю, що з грудня минулого року веду боротьбу за голосування Комітетом Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони щодо підтримки законопроекту. Його опоненти за підтримки голови Комітету С.Пашинського по суті затягують процес під будь-якими приводами. Черговий раунд боротьби був 24 квітня. На засіданні Комітету було проголосовано за законопроекти 8613, 8614 Одноголосно!Однак чомусь замість передачі законопроекту до сесійної зали на голосування, прийнято рішення включити вже повністю обговорений законопроект на повторне обговорення на 15 травня! Не звик розкидатися словами, але якщо це не саботаж і не знущання, то що це??!
Скільки можна «обговорювати», а по суті блокувати, важливий соціальний законопроект, який стосується особливої категорії військовослужбовців та деяких інших осіб, від яких залежить обороноздатність нашої країни? Буду конкретнішим: коли Комітет підготовить висновок відповідно до статті 111 Закону України Про Регламент Верховної Ради України? 
Відповідь чекають сотні тисяч людей...

Гуртом легше і данця бити)! Завдяки консолідованим зусиллям команди політиків та юристів вдалося поставити крапку у поневіряннях українського хлопчика, якого утримували в данському посольстві. Дитина возз`єдналася з мамою і вже перебуває дома. Радий, що прислужився хорошій справі, приємно було побачити таку кількість небайдужих та професійних українців. Справу зроблено, але слід робити і висновки. Інертність наших дипломатичних органів, чесно кажучи, неприємно вразила. Добре, що спрацювало старе армійське правило "Не вмієш - вивчимо, не хочеш - змусимо". Лиш таким чином вдалося чиновників робити свою роботу. Кумедно, правда, виглядає їхній піар на цьому, але, як кажуть, то вже таке) Працюємо далі. Від перемог до перемог!
Дякую Alina Levchenko, Oleksandr Panchenko, Igor Negievich!!! Молодці!!!

8-9 травня – День пам’яті та примирення й День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.
За роки Другої світової війни загинув кожен п’ятий українець…
Пам’ятаємо і шануємо усіх тих, хто врятував світ від нацизму – чорної навали XX століття.
Пам’ятаємо і шануємо усіх тих, хто рятує сьогодні нас від путінських загарбників – чорної навали XXI століття.
Здоров’я всім ВЕТЕРАНАМ і низько схиляємо голови перед вами.

Жити в Україні і ніколи не бути у Львові можуть лиш нещасні люди. Хочете щастя? Мерщій до Львова! Місто-щастя, місто-перлина, місто-чарівність. Хто раз бачив ці собори, цю бруківку, ці площі, той пропав навік. Місто, яке можна завоювати, але неможливо перемогти. Тому жодна імперія не може переломити галицький дух. Тому нікому не знищити українські мотиви з європейської симфонії. Король Данило, Іван Франко та Роман Шухевич навіки прописані в національному генетичному коді українця. Сьогодні день Львова. Вітаю не лише мешканців, але й всіх, хто хоч би раз бачив, був чи чув про це дивовижне місто. Щасливий сьогодні бути тут з коханою людиною. Многая літа львів'янам та вічної молодості древній столиці Західної України!

View the embedded image gallery online at:
https://nemyrovskyi.com.ua/?start=20#sigProId9ae5124f84

П'ятниця, 03 травня 2019 18:46

Всесвітній день свободи преси

Відзначаємо Всесвітній день свободи преси. Світ змінюється на очах. Все менше журналістів належить до друкованих засобів масової інформації. Самі газети закриваються або перебираються в Інтернет. Ті, що тримаються на плаву, важко назвати вільними та незалежними. Але як колись виявилися помилковими прогнози про смерть театрів та кіно, так і пресу ховати рано. Свобода слова без вільної преси є неповноцінною. Тому вважаю принципово важливим максимальну підтримку тієї чесної та неупередженої журналістики, яка ще живе в Україні. Чесна преса - це як дзеркало. Воно може дратувати, але жити без нього нормальній людині важко. Дехто пробує обійтися без цього, але на що він тоді схожий) Вітаю всіх: і порядних журналістів, і героїв їх матеріалів, і українське суспільство. Поки є вільна преса - живе українська ідея!