Два роки тому Україна отримала безвіз та стала ще ближчою до Європи. Єдине - шкода, що занадто велику ціну ми платимо за нашу свободу, перш за все ми завдячуємо це тим, - хто поклав своє життя на євромайдані та на війні з московським агресором. Не марними були , Євромайдан, погром путінських маріонеток, війна за незалежність проти Московщини...
Так, це лиш етап складного шляху України до європейських стандартів. Зрозуміло, що від цього сама по собі не модернізується економіка, не відремонтуються дороги, не зникне корупція. Попереду у нас дуже багато роботи, але дорога починається з першого кроку. Ми його зробили.
І не гріх , також , за це подякувати і п’ятому Президенту та парламенту, дипломатам, та всім хто доклав багато зусиль задля цього .
А Москва, яка роками купувала цілі партії та країни, організовувала антиукраїнські кампанії на Заході, аби лиш не допустити нас до інтеграції з Європою, виглядає зараз як сварлива стара баба, що не може пережити чужої радості та безсило шипить у спину молодим. Смішно дивитися, як у перший день нашого безвізу вся Росія з виряченими очима підраховувала, скільком особам було відмовлено у в'їзді. ?Кількох нарахували і тішаться як дурний цвичку... Можна було б пожаліти цю вбогу невмивану націю (дякуємо за своєчасну цитату Лермонтову ), якби не Крим, не Донбас, не війна. Колись і за це відповідатимуть.

А поки що чомусь згадується старий хіт "Раша гудбай!"

P.S. Головне: ми повинні зберегти свою національну едентичність, не забути , що ми Українці.

Четвер, 06 червня 2019 09:17

З Днем журналіста!

Друзі! Буду відвертим: я ніколи не розумів, для чого журналістам потрібне окреме професійне свято. Адже кожен день Вашої роботи - це і є свято. Що може бути урочистіше, ніж запалювати світло у темряві. Знаходити правду в царстві брехні. Звільняти затуркану свідомість від стереотипів. Це вже не просто професія, це місія. На таку роботу справді можна ходити як на свято.
Журналістика направду – не просто робота. Це спосіб життя.
Дуже мудрі слова про журналістику написав Блаженніший Любомир Гузар.
«Журналістика – це більше ніж професія. Журналістика – це не тільки репортерство: піти, побачити й розповісти про те, що відбувається. Журналістика – це свого роду спосіб життя.
Дозволю собі порівняти журналістику з художньою літературою. Остання не оповідає фактів, але авторитетно говорить про те, що діється в людині та серед людей. І в такий спосіб змушує читачів і слухачів думати. Література – формування мислення, формування людини.
Журналістика, на мою думку, не має бути суто інформуванням. Журналіст повинен подавати матеріал так, щоб допомагати людині розвиватися, спонукати її задуматися і над собою, і над усім, що відбувається навколо».
Погодьтеся, направду дуже мудро сказано.
Лиш одне затьмарює радість - це оплата праці. Не відкрию таємницю, якщо скажу, що журналістика і тут є на передовій. Роздержавлення засобів масової інформації та олігархізація суспільства завдали серйозного удару по журналістському цеху. На наших очах руйнуються репутації колись чесних та непідкупних медіа. Масовим є відтік метрів пера і клавіатури в політику та громадську діяльність.
Кожен вибирає собі свій шлях. Але сьогодні я хочу привітати тих, хто зберіг вірність професії та правді. Хто не продав совість товстосумам і політиканам, хто гідно несе по життю себе та свій благородний фах. Признаюся, маю певні сентименти до трьох речей. До маленьких діток. До української природи. І до дівчаток і хлопчиків, які з диктофонами і нахмуреними бровами намагаються у мене дізнатися нюанси законопроекту 10324. Тоді я розумію, що у нас є майбутнє. У України, у українського суспільства, у української журналістики. Дякую вам за вашу роботу! І сам, і від імені законодавчого корпусу. І бажаю, щоби міра цієї вдячності завжди вас задовільняла у грошовому еквіваленті) Слава Україні!

Дострокові вибори до Верховної Ради – не привід забувати про те, за що боремося вже котрий рік: захист тварин від жорстокого поводження!
Якщо ми йдемо до Європи, то і ставлення до тварин повинне бути таким же, як там.
Подав з колегами проект Закону «Про терапію за допомогою тварин» (зоотерапію).
Зоотерапія (розвиток, навчання та реабілітація за допомогою тварин (собак, коней, кроликів, кішок та ін) є надзвичайно корисною справою, з цим не можна не погодитися. Вона допомагає в реабілітації дітям та дорослим з обмеженими можливостями, сприяє психологічній корекції тощо.
АЛЕ ми якось забуваємо за усім цим позитивом про тварин, за допомогою яких здійснюється лікування та відновлення. В яких умовах їх утримують, чи не піддають надмірним навантаженням, чи пройшли вони відповідне навчання для такої діяльності, чи не стають жертвами жорстокого поводження чи примусу, який травмує їх? Усі ці питання у нас законодавчо не відрегульовані. А відповідно – не здійснюється відповідний контроль за дотриманням умов утримання тварин.
Мета Закону – виправити цю ситуацію. Тому розроблені загальні вимоги до утримання тварин, призначених для зоотерапії, які повинні забезпечувати їх оптимальний фізичний та психологічний стан, задовольняти потреби в їжі, воді, сні та відпочинку. Чітко вказано, що до зоотерапії допускаються лише ті тварини, які пройшли відповідне навчання та отримали відповідний Сертифікат.
Одна із найголовніших вимог – щоби тварини не потерпали від побоїв, застосування допінгу та інших видів насилля. 
Також вони повинні мати ветеринарний паспорт та мікрочіп та бути внесені до Єдиного реєстру тварин, допущених до зоотерапії.
В Україні вже певні зрушення і здобутки в цьому напрямку є. Не зупиняємося – рухаємося далі!
Дякую колегам за підтримку і вірю, що Закон буде прийнято і цьому не стануть на заваді дострокові вибори!
Мета Закону – забезпечити розвиток зоотерапії в Україні (розвиток, навчання та реабілітація за допомогою тварин (собак, коней, кішок та ін.) і водночас – захистити тварин від жорстокого поводження.
Розроблені загальні вимоги до утримання тварин, призначених для зоотерапії, які повинні забезпечувати їх оптимальний фізичний та психологічний стан, задовольняти потреби в їжі, воді, сні та відпочинку. Чітко вказано, що до зоотерапії допускаються лише ті тварини, які пройшли відповідне навчання та отримали відповідний Сертифікат.
Одна із найголовніших вимог – щоби тварини не потерпали від побоїв, застосування допінгу та інших видів насилля. 
Ми вибороли Закон 5119-1 щодо гуманного ставлення до тварин, хоч це було і нелегко. Не зупиняємося - рухаємося далі!

В середу виступив на екологічній конференції в м.Одесса 
«Шановні друзі! Дозвольте висловити подяку організаторам Всеукраїнської конференції «Євроінтеграція екологічної політики України», а саме керівництву кафедри екологічного права і контролю Одеського державного екологічного університету, за честь взяти участь в цьому науковому форумі.
Свій виступ я хотів би почати з вислову Єжи Лєца: "Я думав, що опустився на саме дно. І тут знизу постукали". Це про сьогоднішній стан екології. На превеликий жаль. 
Нещодавно пройшла новина про те, що на дні Маріанської западини (це, на хвилиночку, понад 11 км глибини) знайшли побутовий пластик та обгортки від цукерок.
До мене, як народного депутата, постійно звертаються за допомогою і наводять кричущі факти винищення природи , за яке ніхто не несе жодної відповідальності! Я одразу ж реагую: виїжджаємо на місце, пишемо звернення до відповідних органів, боремося. Наприклад, звернулися мешканці м. Богодухів зі скаргою на те, що місцеві підприємства ТОВ «М`ясний», ВАТ «Богодухівський молокозавод», ТОВ «Рибоконсервний завод «Екватор» скидають всі відходи виробництва просто у річку Мерла. Люди там просто задихаються! Справжній екоцид! Я ініціював перевірку, направив звернення до прокуратури, винні повинні понести покарання. Або інший випадок: в Карпатах, в гірському масиві Свидовець вирішили побудувати розкішний гірськолижний курорт, а для цього …вирубати 850 га лісу. Це ж злочин, ми одразу ж включилися у боротьбу за порятунок лісу! Я навів лише декілька прикладів, а насправді ми щодня отримуємо нові сигнали. Боротьба продовжується і ми не відступимо!
Пригадуєте старий анекдот: Одна планета скаржиться іншій: - Щось мені не добре останнім часом. – А що трапилося? – Та розумієш, здається люди у мене завелися, боюся, що помру. – Та ну, облиш. У мене вже таке було, пережила, самі вивелися...
Думаю, у цій аудиторії є зайвим нагадування про фатальний характер нехтування проблемами охорони довкілля. Коли я кажу «нехтування», я маю на увазі не засмічені парки, не вирубані ліси, і навіть не отруєні промисловими гігантами повітря та річки. Все це складає загальну картинку майже катастрофічної ситуації в Україні, але є похідним від дрімучого стану виконання законів України в екологічній сфері. Поясню історією віднедавна популярного в Україні американського політика Руді Джуліані. На посаді мера Нью-Йорка він в короткий час ліквідував проблему, з якою роками не могли впоратися його попередники. А саме - графіті, які вкривали всі стіни будинків та парканів міста та нівечили зовнішній вигляд мегаполісу. Поліція не могла знайти графітчиків, а коли знаходила, то не могли притягнути до відповідальності. Комунальники були безпорадні. Джуліані на розв’язання цієї проблеми поставив всю потугу американської правоохоронної та юридичної машини, кинув усі сили. Детективи замість шукати наркоторговців, гвалтівників і грабіжників шукали вуличних художників та тягнули в суди, які під переконливим впливом мера виносили максимально суворі санкції. Проблему було швидко вирішено, але не тому Джуліані назвали геніальним господарем міста. А тому, що після цього стався не просто спад, а справжній обвал вуличної злочинності. Ніхто не міг уяснити, в чому зв’язок. Мер це назвав «теорія одного розбитого вікна». Ідея наступна: якщо ви не відреагуєте на одне розбите в будинку вікно – будинок приречений. Розіб’ють ще одне, три, десять, всі. Обпишуть стіни, відірвуть карнизи та ринви, закидають сміттям підвал. Така людська психологія – нема відповідальності за свинство і свинство стає нормою для всіх.
Мені здається, що це дуже влучно передає екологічний стан в Україні. Відсутність відповідальності – ось пояснення наших негараздів і в економіці, і в обороноздатності, і в соціальній політиці. Не будемо лицемірити: загальна засміченість, загаженість та відповідно небезпечний для людини стан довкілля з’явилися у нас не сьогодні. Це традиції ще радянського часу, коли пріоритетом вважали не людське життя, а мільйони тонн чавуну або зернових. Коли за трудовими звершеннями ніхто не опікувався людським життям та законами природи. Пам’ятаєте слова радянського біолога Івана Мічуріна «Мы не можем ждать милостей от природы, взять их у нее — наша задача»? Наслідком цієї ідеології було те, що попри кращі землі на планеті Радянський Союз купував зерно у Канаді. Наслідками стали Чорнобиль, вбивство десятків і сотень малих річок, найнижча у Європі тривалість життя. Цілком припускаю, що у цій аудиторії хтось заперечить, що в СРСР екологічні стандарти були вищими, ніж зараз. Не хочу сперечатися, лиш порекомендую подивитися на флагмани радянські індустрії в Маріуполі та Запоріжжі, які досі вивалюють на голову місцевих мешканців тонни шкідливих речовин. І, як кажуть, немає на те ради. Можу лиш сказати, що дорадянський час на наших землях так само не вирізнявся дбайливим ставленням до природи. Зовсім недавно дізнався природу походження єдиної в Україні пустелі – Олешківських пісків, хоча я сам уродженець Херсонщини. Виявляється, трав’яний покрив був знищений там відносно недавно, десь 150 років тому. Відомий колоніст півдня України у середині 19 ст. барон Фальц-Фейн вирішив розводити овець. Бездумне розведення цих тварин, без врахування особливостей місцевості та прорахованих ризиків призвів до того, що пасовиська, які століттями використовувалися кочівниками та козаками, просто зникли. Так що ми запросто можемо враховувати власні помилки, якщо не хочемо врахувати уроки та досвід інших.
І тепер, нарешті, дозвольте перейти до теми сьогоднішньої конференції. Як політик, хоч і молодий, але вже з кількарічним досвідом, можу заявити: проблеми в Україні далеко не завжди пов’язані з поганим законодавством. Незрівнянно більша проблема, що наші підприємці, чиновники, політики дуже часто виконують вимоги закону лише тоді, коли їм особисто це треба. Ось така форма корупції, яку на Заході не даремно називають головною хворобою України. Тому наші реформи в усіх сферах просуваються з таким скрипом. У цих умовах, коли інертність, риси національного характеру чи наші традиції заважають нам бути цивілізованим суспільством, принципово важливо запозичити досвід більш розвинутих сусідів. Не треба вигадувати велосипед. Не треба боятися визнати свою недосконалість. Не треба, як кажуть у певних середовищах, понтів. Зрештою, коли ми хочемо якісний зв’язок, ми обираємо айфони і стандарт GSM. А не польові телефони з котушками ТА-57. Обираючи авто, віддаємо перевагу німцям та японцям. А не поробки Запорізького заводу. Так чому ж у життєво необхідному питанні збереження довкілля ми повинні шукати якийсь міфічний «свій шлях»? Думаю, нам варто запозичити ті правила та стандарти екологічної політики, які вже успішно апробовані в Європі. Якихось 40-50 років тому там так само провідні водні артерії були забруднені, автотраси у бензиново-дизельному тумані, а ліси стрімко скорочувалися. Проте цей період вже далеко позаду. Сьогодні у Німеччині альтернативна енергетика успішно витісняє спалення вуглеводнів, воду з Рейну можна пити, електромобілі впевнено заміняють дизеля. Тому цими вихідними на виборах до Європарламенту успіх святкували німецькі «зелені». Саме у «ЗЕЛЕНОМУ русі» німецька молодь вбачає своє політичне майбутнє. (Просто каламбур. Ні на що не натякаю!) Вважаю, що і нам слід пройти цієї лижнею успішних країн. Позитивний приклад не гріх наслідувати. Тому євроінтеграція екологічної політики України безумовно повинна стати основним пріоритетом державної політики вже нового парламенту та нового уряду. Впевнений, що професійні дискусії, які відбудуться на майданчиках вашого форуму, наблизять нас усіх до цієї мети. Дякую і успіхів вам і усім нам!»

П'ятниця, 31 травня 2019 12:42

Брифінг 31.05.19 Рейдерство ЖК ЧАЙКА

Силове захоплення 18-тисячного міста. Наш сьогоднішній виступ у Верховній Раді України (Андрій Немировський, Олексій Кулагін, Влад Сидоренко) про свавілля в стінах Міністерство юстиції України.

 

Четвер, 30 травня 2019 13:49

Брифінг 30.05.19

Змінимо Державу Разом!!!
#НеСловом_А_Ділом
Пообіцяв - ЗРОБИВ!!!
Тепер діло за головним комітетом ВРУ З Національної Безпеки та оборони і народними депутатами України!!!

 
Четвер, 30 травня 2019 11:20

Причини бунту в колонії 51

Особисто розбирався з причинами бунту у Південній виправній колонії #51 в Одесі. Спілкувався і з персоналом, і з ув'язненими. Враження двоякі. З одного боку, зрозуміло, що вимагати від адміністрації такого харчування як у "Хаятті" чи "Пузатій хаті" - то вже перебір. Такого нема ніде, і, думаю, це правильно: колонія - то не санаторій. Їжу скуштував - норма. З іншого боку, такий сплеск протестних настроїв, що охопив десятки людей, безумовно, має об'єктивну основу. Побутові умови, поводження персоналу з ув'язненими, зрештою, організація роботи в умовах недофінансування цієї сфери - все у комплексі дає гримучу суміш. Яка і вибухнула в Одесі, і не факт, що не продовжиться в інших колоніях. Мінюст явно недопрацьовує чи недолюблює пенітенціарну систему, і це реально небезпечно. Система потребує негайної реформи, інакше матимемо нове джерело напруги. Чомусь згадалося, що революційні настрої в Україні 100 років тому теж почалися з Одеси. На броненосці "Потьомкін". Сподіваюся, сьогодні влада розумніша і повернеться до проблем обличчям.

View the embedded image gallery online at:
https://nemyrovskyi.com.ua/?start=10#sigProIdacb5de5644

Як і обіцяли - переєстрували з колегами та громадськістю законопроект про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби - номер 10324!
Нагадаю, - це сталося після піврічного блокування розгляду проекту закону 8613, який 15 травня, з політичних мотивів, відправили на доопрацювання. 
На мій погляд хтось дуже вперто бажав, щоб законопроект не зайшов до зали. 
Оскільки б при голосуванні за соціальні зміни народ побачив обличчя кожного народного депутата! 
Звернувся до голови ВРУ з проханням невідкладно включити у цей тижневий розклад проект закону 10324, який відновлює законне заслужене пенсійне забезпечення всіх категорій військовослужбовців! 
В свою чергу, члени Комітету з національної безпеки та оборони зобов'язані виконати обіцяне військовослужбовцям - гідне пенсійне забезпечення! 
Звертаюсь до тих, кого він стосується...
Уважно відслідковуйте проходження даного законопроекту 10324 та у разі подальшого блокування, нагадую, - ви маєте право на мирні акції протесту по всій державі!!!

Субота, 25 травня 2019 10:58

З Днем Києва

Як тебе не любити, Києве мій! Важко освідчитися у коханні до Києва, не згадавши каштани, Дніпро, Софію та Золоті ворота. Та спробую. Київ - це точно щось більше, ніж столиця України. Це наш дух і наша історія. Це наша гордість і символ усіх наш поневірянь. Це мільйони гігатонн нашої крові, пролитої гуннами, татарами, німцями, москалями та поляками. Це перемога і смерть, вічне відродження та надія. Як дізнатися, скільки всього побачили ці пагорби? Як передати той щем, коли це місто залишаєш, і щастя, коли повертаєшся? Місто-адреналін, місто-святиня, місто-містика. А ще ж каштани, Дніпро, Софія та Золоті ворота!) Вітаю з днем народження тебе, Бог вже знає яким за ліком, Києве! То є наше місто!!!

Знову біда в Україні. Карпатський регіон після тривалих злив знов страждає від повені
Понад 150 господарств на Прикарпатті залишаються підтопленими, понад 240 - у Закарпатській області. Лише уявіть, що зараз відчувають сім'ї, чиї будинки підтоплені, і чия праця на землі, що пішла під воду, вже стала марною. Як жити, що робити. Ось у такі моменти і перевіряється якість держави. Підрозділи ДСНС без перепочинку відкачують тонни води, але наступним має бути питання матеріальної допомоги постраждалим. Звертаюся до уряду невідкладно виконати функцію соціального захисту громадян, що зазнали збитків від стихійного лиха. Може, фантастичного піару з цього не вийде, але хоч карму собі почистите) 
Хочеться внятної реакції і від нового Президента. 
Життя в Україні складніше за телевізійну картинку. Людям треба допомагати обов'язково. 
Це і є робота державного діяча.