Понеділок, 24 червня 2019 20:01

95 округ ЗА НЕМИРОВСЬКОГО

Знову вибори! Цього разу не можна помилитися. Ким має бути ваш обранець? Будівельний барига, якому чхати на потреби простої людини? Ставленник політичних кланів, який жодного разу не з'явиться на окрузі? Гречкосій, який забуде про вас наступного дня після виборів? Чи молодий енергійний політик, який справами довів свою компетентність та ефективність? Вибір за Вами. Я, Андрій Немировський, висуваю свою кандидатуру на виборах до Верховної Ради України по 95 одномандатному виборчому округу. Мене знають в окрузі по конкретним справам які зробив і продовжую дбати про інтереси громади!!!
Я знаю потреби округу і зумію захистити інтереси простої людини. 
Хтось служить в 95-й бригаді. Хтось любить дивитися 95-й квартал. Я буду працювати на 95-й округ та Україну. До зустрічі на виборчих дільницях! Україна переможе!

Понеділок, 24 червня 2019 18:52

Больові точки нашого суспільства

Закінчується каденція Верховної Ради України 8 скликання. Хтось говорить, що час підбивати підсумки. Я ж хочу доповісти громадськості про больові точки нашого суспільства, до вивчення яких мав безпосередній стосунок як народний депутат. Йдеться про критичний стан в екології та загрозливий для національної безпеки розмах контрабанди. Незалежно від того, як складуться результати нових виборів, вважаю, що зазначені проблеми є серед пріоритетних в Україні. Сьогодні на двох пресбрифінгах в "Укрінформі" довів наявну у мене інформацію, з фактами та прізвищами. Звик працювати максимально предметно, тому, хто цікавиться цими темами, отримає для себе масив корисних та шокуючих даних. Хвороби, які не лікують, а запускають, можуть призвести до смерті. Державний механізм України перебуває у запущенному стані. Час переходити до хірургічних заходів, якщо бажаємо розвитку держави. Знаю, що люди, готові до змін, в країні є. Будемо працювати!

 

 

Четвер, 13 червня 2019 08:45

Зустрілись з Гаррі Табах (Gary Tabach)

З 20 лютого 2014 Україна перебуває у стані опору військовій агресії Московії. Збройні сили України за цей час стали повноцінною частиною нашої державної машини, а точніше фундаментом її функціонування. Це реалії, з якими нам жити до момента припинення існування московської держави. Тому слід розуміти: всі, без винятку, обговорення питань державної політики завжди починатимуться з питань оборонної сфери. Тому надзвичайно важливо впроваджувати елементи найкращих оборонних моделей провідних країн. Серед таких елементів - посада військового омбудсмена. 
Зустрілись з Гаррі Табах (Gary Tabach) - американський військовий і громадський діяч, капітан 1-го рангу. Остання посада - начальник штабу Військової місії зв'язку НАТО в Москві, представник НАТО в Росії.
з 2008 по 2011...
Десятки епізодів судової практики в Україні засвідчили безпорадність цивільних правників при розгляді випадків за участю військовослужбовців. Військовий, який є громадянином України і має всі відповідні права та обов'язки, при виконанні бойових завдань послуговувається військовими статутами і наказами командирів. Судити їх за логікою мирного часу та цивільного законодавства нечесно та небезпечно. Вояк повинен бути впевнений, що його правомірні дії із захисту рідної землі, не стануть приводом для його переслідувань. Як би нам не хотілося б, Московщина сама по собі завтра не зникне. Питання ці будуть нагромаджуватися і чим раніше ми забезпечимо функціонування цього інституту, тим кращим буде соціальний захист нашого солдата. І зрештою, міцніше буде оборона України.
Домовились розробити модель військового омбудсмена за зразком армії США, без корупції та бюрократії... 

Четвер, 13 червня 2019 08:30

Знову Богодухів!

 Ще року не минуло, як я розбирався з екологічним лихом в Богодухові Харківської області. Місцеві промисловці вбивають невідфільтрованими викидами річку Мерлу, вода якої напуває все місто. Йдеться про реальний екоцид, що становить загрозу для цілого 20-тисячного міста та району. Проте попри роботу правоохоронців та активістів ситуація лишається загрозливою. Влада району в особах голови РДА В.Шарова та голови райради С.Панова не спішить прислухатися до справедливих обурень людей. Заяви, обіцянки і... більш нічого. Друзі з ГО "Наше право" продемонстрували, як то працює, на прикладі обіцянок влади збудувати стадіон. Обіцянки, пропозиція провести круглий стіл по темі та й ....усе. Ні круглого столу, ні квадратного, ні коштів на його будівництво. Місто поволі деградує і вмирає. Якщо не зупинити це екологічне свавілля, то наступний серіал HBO зватиметься "Богодухів". І то жарт, в якому лиш частка жарту. Закликаю можновладців: "Прокиньтеся та починайте роботу". Ви ж самі тут живете, дихаєте цим повітрям. І діти ваші такі самі жертви вашої байдужості. Україна знов живе в епоху змін. Якщо влада не чує людей, її змінюють. Цим і закінчиться, а я постараюся зробити все, щоби проблеми богодухівців зрештою вирішилися. Не цими очільниками, то вже новими.

Два роки тому Україна отримала безвіз та стала ще ближчою до Європи. Єдине - шкода, що занадто велику ціну ми платимо за нашу свободу, перш за все ми завдячуємо це тим, - хто поклав своє життя на євромайдані та на війні з московським агресором. Не марними були , Євромайдан, погром путінських маріонеток, війна за незалежність проти Московщини...
Так, це лиш етап складного шляху України до європейських стандартів. Зрозуміло, що від цього сама по собі не модернізується економіка, не відремонтуються дороги, не зникне корупція. Попереду у нас дуже багато роботи, але дорога починається з першого кроку. Ми його зробили.
І не гріх , також , за це подякувати і п’ятому Президенту та парламенту, дипломатам, та всім хто доклав багато зусиль задля цього .
А Москва, яка роками купувала цілі партії та країни, організовувала антиукраїнські кампанії на Заході, аби лиш не допустити нас до інтеграції з Європою, виглядає зараз як сварлива стара баба, що не може пережити чужої радості та безсило шипить у спину молодим. Смішно дивитися, як у перший день нашого безвізу вся Росія з виряченими очима підраховувала, скільком особам було відмовлено у в'їзді. ?Кількох нарахували і тішаться як дурний цвичку... Можна було б пожаліти цю вбогу невмивану націю (дякуємо за своєчасну цитату Лермонтову ), якби не Крим, не Донбас, не війна. Колись і за це відповідатимуть.

А поки що чомусь згадується старий хіт "Раша гудбай!"

P.S. Головне: ми повинні зберегти свою національну едентичність, не забути , що ми Українці.

Четвер, 06 червня 2019 09:17

З Днем журналіста!

Друзі! Буду відвертим: я ніколи не розумів, для чого журналістам потрібне окреме професійне свято. Адже кожен день Вашої роботи - це і є свято. Що може бути урочистіше, ніж запалювати світло у темряві. Знаходити правду в царстві брехні. Звільняти затуркану свідомість від стереотипів. Це вже не просто професія, це місія. На таку роботу справді можна ходити як на свято.
Журналістика направду – не просто робота. Це спосіб життя.
Дуже мудрі слова про журналістику написав Блаженніший Любомир Гузар.
«Журналістика – це більше ніж професія. Журналістика – це не тільки репортерство: піти, побачити й розповісти про те, що відбувається. Журналістика – це свого роду спосіб життя.
Дозволю собі порівняти журналістику з художньою літературою. Остання не оповідає фактів, але авторитетно говорить про те, що діється в людині та серед людей. І в такий спосіб змушує читачів і слухачів думати. Література – формування мислення, формування людини.
Журналістика, на мою думку, не має бути суто інформуванням. Журналіст повинен подавати матеріал так, щоб допомагати людині розвиватися, спонукати її задуматися і над собою, і над усім, що відбувається навколо».
Погодьтеся, направду дуже мудро сказано.
Лиш одне затьмарює радість - це оплата праці. Не відкрию таємницю, якщо скажу, що журналістика і тут є на передовій. Роздержавлення засобів масової інформації та олігархізація суспільства завдали серйозного удару по журналістському цеху. На наших очах руйнуються репутації колись чесних та непідкупних медіа. Масовим є відтік метрів пера і клавіатури в політику та громадську діяльність.
Кожен вибирає собі свій шлях. Але сьогодні я хочу привітати тих, хто зберіг вірність професії та правді. Хто не продав совість товстосумам і політиканам, хто гідно несе по життю себе та свій благородний фах. Признаюся, маю певні сентименти до трьох речей. До маленьких діток. До української природи. І до дівчаток і хлопчиків, які з диктофонами і нахмуреними бровами намагаються у мене дізнатися нюанси законопроекту 10324. Тоді я розумію, що у нас є майбутнє. У України, у українського суспільства, у української журналістики. Дякую вам за вашу роботу! І сам, і від імені законодавчого корпусу. І бажаю, щоби міра цієї вдячності завжди вас задовільняла у грошовому еквіваленті) Слава Україні!

Дострокові вибори до Верховної Ради – не привід забувати про те, за що боремося вже котрий рік: захист тварин від жорстокого поводження!
Якщо ми йдемо до Європи, то і ставлення до тварин повинне бути таким же, як там.
Подав з колегами проект Закону «Про терапію за допомогою тварин» (зоотерапію).
Зоотерапія (розвиток, навчання та реабілітація за допомогою тварин (собак, коней, кроликів, кішок та ін) є надзвичайно корисною справою, з цим не можна не погодитися. Вона допомагає в реабілітації дітям та дорослим з обмеженими можливостями, сприяє психологічній корекції тощо.
АЛЕ ми якось забуваємо за усім цим позитивом про тварин, за допомогою яких здійснюється лікування та відновлення. В яких умовах їх утримують, чи не піддають надмірним навантаженням, чи пройшли вони відповідне навчання для такої діяльності, чи не стають жертвами жорстокого поводження чи примусу, який травмує їх? Усі ці питання у нас законодавчо не відрегульовані. А відповідно – не здійснюється відповідний контроль за дотриманням умов утримання тварин.
Мета Закону – виправити цю ситуацію. Тому розроблені загальні вимоги до утримання тварин, призначених для зоотерапії, які повинні забезпечувати їх оптимальний фізичний та психологічний стан, задовольняти потреби в їжі, воді, сні та відпочинку. Чітко вказано, що до зоотерапії допускаються лише ті тварини, які пройшли відповідне навчання та отримали відповідний Сертифікат.
Одна із найголовніших вимог – щоби тварини не потерпали від побоїв, застосування допінгу та інших видів насилля. 
Також вони повинні мати ветеринарний паспорт та мікрочіп та бути внесені до Єдиного реєстру тварин, допущених до зоотерапії.
В Україні вже певні зрушення і здобутки в цьому напрямку є. Не зупиняємося – рухаємося далі!
Дякую колегам за підтримку і вірю, що Закон буде прийнято і цьому не стануть на заваді дострокові вибори!
Мета Закону – забезпечити розвиток зоотерапії в Україні (розвиток, навчання та реабілітація за допомогою тварин (собак, коней, кішок та ін.) і водночас – захистити тварин від жорстокого поводження.
Розроблені загальні вимоги до утримання тварин, призначених для зоотерапії, які повинні забезпечувати їх оптимальний фізичний та психологічний стан, задовольняти потреби в їжі, воді, сні та відпочинку. Чітко вказано, що до зоотерапії допускаються лише ті тварини, які пройшли відповідне навчання та отримали відповідний Сертифікат.
Одна із найголовніших вимог – щоби тварини не потерпали від побоїв, застосування допінгу та інших видів насилля. 
Ми вибороли Закон 5119-1 щодо гуманного ставлення до тварин, хоч це було і нелегко. Не зупиняємося - рухаємося далі!

В середу виступив на екологічній конференції в м.Одесса 
«Шановні друзі! Дозвольте висловити подяку організаторам Всеукраїнської конференції «Євроінтеграція екологічної політики України», а саме керівництву кафедри екологічного права і контролю Одеського державного екологічного університету, за честь взяти участь в цьому науковому форумі.
Свій виступ я хотів би почати з вислову Єжи Лєца: "Я думав, що опустився на саме дно. І тут знизу постукали". Це про сьогоднішній стан екології. На превеликий жаль. 
Нещодавно пройшла новина про те, що на дні Маріанської западини (це, на хвилиночку, понад 11 км глибини) знайшли побутовий пластик та обгортки від цукерок.
До мене, як народного депутата, постійно звертаються за допомогою і наводять кричущі факти винищення природи , за яке ніхто не несе жодної відповідальності! Я одразу ж реагую: виїжджаємо на місце, пишемо звернення до відповідних органів, боремося. Наприклад, звернулися мешканці м. Богодухів зі скаргою на те, що місцеві підприємства ТОВ «М`ясний», ВАТ «Богодухівський молокозавод», ТОВ «Рибоконсервний завод «Екватор» скидають всі відходи виробництва просто у річку Мерла. Люди там просто задихаються! Справжній екоцид! Я ініціював перевірку, направив звернення до прокуратури, винні повинні понести покарання. Або інший випадок: в Карпатах, в гірському масиві Свидовець вирішили побудувати розкішний гірськолижний курорт, а для цього …вирубати 850 га лісу. Це ж злочин, ми одразу ж включилися у боротьбу за порятунок лісу! Я навів лише декілька прикладів, а насправді ми щодня отримуємо нові сигнали. Боротьба продовжується і ми не відступимо!
Пригадуєте старий анекдот: Одна планета скаржиться іншій: - Щось мені не добре останнім часом. – А що трапилося? – Та розумієш, здається люди у мене завелися, боюся, що помру. – Та ну, облиш. У мене вже таке було, пережила, самі вивелися...
Думаю, у цій аудиторії є зайвим нагадування про фатальний характер нехтування проблемами охорони довкілля. Коли я кажу «нехтування», я маю на увазі не засмічені парки, не вирубані ліси, і навіть не отруєні промисловими гігантами повітря та річки. Все це складає загальну картинку майже катастрофічної ситуації в Україні, але є похідним від дрімучого стану виконання законів України в екологічній сфері. Поясню історією віднедавна популярного в Україні американського політика Руді Джуліані. На посаді мера Нью-Йорка він в короткий час ліквідував проблему, з якою роками не могли впоратися його попередники. А саме - графіті, які вкривали всі стіни будинків та парканів міста та нівечили зовнішній вигляд мегаполісу. Поліція не могла знайти графітчиків, а коли знаходила, то не могли притягнути до відповідальності. Комунальники були безпорадні. Джуліані на розв’язання цієї проблеми поставив всю потугу американської правоохоронної та юридичної машини, кинув усі сили. Детективи замість шукати наркоторговців, гвалтівників і грабіжників шукали вуличних художників та тягнули в суди, які під переконливим впливом мера виносили максимально суворі санкції. Проблему було швидко вирішено, але не тому Джуліані назвали геніальним господарем міста. А тому, що після цього стався не просто спад, а справжній обвал вуличної злочинності. Ніхто не міг уяснити, в чому зв’язок. Мер це назвав «теорія одного розбитого вікна». Ідея наступна: якщо ви не відреагуєте на одне розбите в будинку вікно – будинок приречений. Розіб’ють ще одне, три, десять, всі. Обпишуть стіни, відірвуть карнизи та ринви, закидають сміттям підвал. Така людська психологія – нема відповідальності за свинство і свинство стає нормою для всіх.
Мені здається, що це дуже влучно передає екологічний стан в Україні. Відсутність відповідальності – ось пояснення наших негараздів і в економіці, і в обороноздатності, і в соціальній політиці. Не будемо лицемірити: загальна засміченість, загаженість та відповідно небезпечний для людини стан довкілля з’явилися у нас не сьогодні. Це традиції ще радянського часу, коли пріоритетом вважали не людське життя, а мільйони тонн чавуну або зернових. Коли за трудовими звершеннями ніхто не опікувався людським життям та законами природи. Пам’ятаєте слова радянського біолога Івана Мічуріна «Мы не можем ждать милостей от природы, взять их у нее — наша задача»? Наслідком цієї ідеології було те, що попри кращі землі на планеті Радянський Союз купував зерно у Канаді. Наслідками стали Чорнобиль, вбивство десятків і сотень малих річок, найнижча у Європі тривалість життя. Цілком припускаю, що у цій аудиторії хтось заперечить, що в СРСР екологічні стандарти були вищими, ніж зараз. Не хочу сперечатися, лиш порекомендую подивитися на флагмани радянські індустрії в Маріуполі та Запоріжжі, які досі вивалюють на голову місцевих мешканців тонни шкідливих речовин. І, як кажуть, немає на те ради. Можу лиш сказати, що дорадянський час на наших землях так само не вирізнявся дбайливим ставленням до природи. Зовсім недавно дізнався природу походження єдиної в Україні пустелі – Олешківських пісків, хоча я сам уродженець Херсонщини. Виявляється, трав’яний покрив був знищений там відносно недавно, десь 150 років тому. Відомий колоніст півдня України у середині 19 ст. барон Фальц-Фейн вирішив розводити овець. Бездумне розведення цих тварин, без врахування особливостей місцевості та прорахованих ризиків призвів до того, що пасовиська, які століттями використовувалися кочівниками та козаками, просто зникли. Так що ми запросто можемо враховувати власні помилки, якщо не хочемо врахувати уроки та досвід інших.
І тепер, нарешті, дозвольте перейти до теми сьогоднішньої конференції. Як політик, хоч і молодий, але вже з кількарічним досвідом, можу заявити: проблеми в Україні далеко не завжди пов’язані з поганим законодавством. Незрівнянно більша проблема, що наші підприємці, чиновники, політики дуже часто виконують вимоги закону лише тоді, коли їм особисто це треба. Ось така форма корупції, яку на Заході не даремно називають головною хворобою України. Тому наші реформи в усіх сферах просуваються з таким скрипом. У цих умовах, коли інертність, риси національного характеру чи наші традиції заважають нам бути цивілізованим суспільством, принципово важливо запозичити досвід більш розвинутих сусідів. Не треба вигадувати велосипед. Не треба боятися визнати свою недосконалість. Не треба, як кажуть у певних середовищах, понтів. Зрештою, коли ми хочемо якісний зв’язок, ми обираємо айфони і стандарт GSM. А не польові телефони з котушками ТА-57. Обираючи авто, віддаємо перевагу німцям та японцям. А не поробки Запорізького заводу. Так чому ж у життєво необхідному питанні збереження довкілля ми повинні шукати якийсь міфічний «свій шлях»? Думаю, нам варто запозичити ті правила та стандарти екологічної політики, які вже успішно апробовані в Європі. Якихось 40-50 років тому там так само провідні водні артерії були забруднені, автотраси у бензиново-дизельному тумані, а ліси стрімко скорочувалися. Проте цей період вже далеко позаду. Сьогодні у Німеччині альтернативна енергетика успішно витісняє спалення вуглеводнів, воду з Рейну можна пити, електромобілі впевнено заміняють дизеля. Тому цими вихідними на виборах до Європарламенту успіх святкували німецькі «зелені». Саме у «ЗЕЛЕНОМУ русі» німецька молодь вбачає своє політичне майбутнє. (Просто каламбур. Ні на що не натякаю!) Вважаю, що і нам слід пройти цієї лижнею успішних країн. Позитивний приклад не гріх наслідувати. Тому євроінтеграція екологічної політики України безумовно повинна стати основним пріоритетом державної політики вже нового парламенту та нового уряду. Впевнений, що професійні дискусії, які відбудуться на майданчиках вашого форуму, наблизять нас усіх до цієї мети. Дякую і успіхів вам і усім нам!»

П'ятниця, 31 травня 2019 12:42

Брифінг 31.05.19 Рейдерство ЖК ЧАЙКА

Силове захоплення 18-тисячного міста. Наш сьогоднішній виступ у Верховній Раді України (Андрій Немировський, Олексій Кулагін, Влад Сидоренко) про свавілля в стінах Міністерство юстиції України.

 

Четвер, 30 травня 2019 13:49

Брифінг 30.05.19

Змінимо Державу Разом!!!
#НеСловом_А_Ділом
Пообіцяв - ЗРОБИВ!!!
Тепер діло за головним комітетом ВРУ З Національної Безпеки та оборони і народними депутатами України!!!

 
Сторінка 1 із 12